Шановні батьки!
Не створюйте, будь ласка, напругу при виконанні шкільних завдань.
Коли учні повернуться до класу, я допоможу нашим дітям надолужити пропущене.
Але що я не зможу виправити - це душевну, емоційну травму, яка заважає мозку здобувати знання.Тож саме зараз мені лише потрібно, щоб ви розділили з дітьми свій спокій, турботу, свою мудрість .
Жодні діти не випереджають...
Жодні діти не відстають...
Ваші діти - саме там, де вони повинні бути.
З любов'ю,
ваша вчителька.
Поради батькам щодо ефективних занять в період літніх канікул:
- Заняття проводьте на свіжому повітрі в першій половині дня.
- Організуйте повторення шкільного матеріалу у вигляді гри, ненав’язливо. Наприклад, нехай дитина буде вчителем і проведе урок, а ви будете учнем.
- Важливо не перевтомлювати дитину, але заняття включіть в повсякденне життя.
- Пропонуйте дитині більше читати для розширення словникового запасу. Для цього підійдуть будь-які твори, які дитина сама вибере.
- ЯК ОЦІНЮВАТИ ШКІЛЬНІ УСПІХИ СВОЇХ ДІТЕЙ
Поради спеціалістів
Правило 1. : заспокойтесь. Пам’ятайте, що спілкуватися в люті, роздратуванні - все одно, що включити в автомобілі „газ” і натиснути на гальма.
Правило 2. Не поспішайте. Старий, вічний педагогічний гріх. Ми очікуємо від дитини все і зараз. Нам потрібно, щоб дитина вчилася сьогодні добре, ми примушуємо її – вона вчиться, але стає зубрилкою і ненавидить учіння, школу, а може й ... вас.
Правило 3. Безумовна любов. Ви любите свою дитину, незважаючи на її успіхи у школі. Вона відчуває вашу любов і це допомагає їй бути впевненою в собі і подолати невдачі.
Правило 4. : не бийте лежачого. Двійка, а для когось і сімка – достатнє покарання, тому недоцільно двічі карати за одні і ті ж помилки. Дитина очікує від батьків не докорів, а спокійної допомоги.
Правило 5. : щоб позбавити дитину недоліків, намагайтеся вибрати один – той, якого ви хочете позбавитися найбільше, і говоріть тільки про нього.
Правило 6. : вибирайте найголовніше, порадьтеся із дитиною, почніть з ліквідації тих шкільних труднощів, котрі найзначущіші для неї самої.
Правило 7. : головне : хваліть – виконавця, критикуйте – виконання. Дитина схильна будь-яку оцінку сприймати глобально, вважати, що оцінюють всю її особистість. У ваших силах допомогти відокремити оцінку її особистості від оцінки її роботи.
Правило 8. – найважче : оцінка повинна порівнювати сьогоднішні успіхи дитини з її власними вчорашніми, а не тільки з державними нормами оцінювання та неуспіхами сусідського Івана.
Правило 9. : не скупіться на похвалу; будуючи стосунки з власною дитиною, не орієнтуйтеся тільки на шкільні оцінки.
НАВІЩО ЧИТАТИ КНИЖКИ
Сьогодні в ролі звичайних паперових книг виступають планшети, комп'ютери, телевізори та інші гаджети. Ми не читаємо книг. Ми дивимося фільми і слухаємо аудіокниги.
Ми віддалилися самі і віддалили наших дітей від себе. Читання казок ми замінили на мультфільми сумнівного змісту, іноді зовсім не відповідні дитячому віку, чомусь вирішивши, що в сучасному світі все має бути по сучасному, у тому числі і виховання дітей, і засоби, використовувані в цьому процесі.
Розвиток грамотності починається з моменту формування в утробі матері і народження дитини. Фахівці з дитячого розвитку стверджують, що діти вчаться читати задовго до того, як вони починають говорити і формувати з слів речення. А в дошкільні роки, діти освоюють навички і знання, які стають базою для їх подальшого розвитку.
Дітям у віці 3-5 років стає доступна "теорія свідомості", іншими словами, розуміння думок, поглядів і бажань інших людей, які можуть відрізнятися від їхніх власних. Приблизно в цьому ж віці дитина починає розуміти, що думають і відчувають персонажі книг. Найбільш ефективним способом є спільне читання разом з батьками. Проведений разом час благотворно впливає на емоційний стан малюка.
Рекомендується читати не тільки перед сном, а якомога частіше.
Звичайно величезне значення матиме якість обраних книг і, що буде завантажуватися в свідомість дитини. Раніше наші батьки читали нам старі добрі казки, незаслужено забуті в наш час. А адже саме вони потрібні дитині як повітря. Саме вони дають грунт для польоту фантазії та розвитку мовлення. Більше того, це ще й програма дій, модель для вибудовування життя, способи реагування на життєві ситуації. Будь-які казки корисні і добрі і злі, а наше завдання роз'яснити в момент читання, які риси героїв краще «приміряти» на себе.
Людині потрібні роки життя, щоб побачити всю палітру людських емоцій і вчинків. Казка ж допомагає пізнавати все це вже в перші роки життя - що є добро і зло, благородство і підлість. І навіть, якщо в казці головний герой здійснює негативні вчинки, необхідно вибирати ту казку, де він перевиховується і у казки хороше завершення, де герой перемагає за допомогою розуму, сміливості, а не підлості. Так само будь-яку казку необхідно обговорювати, оцінювати вчинки героїв, задавати питання про прочитане, просити висловити судження про героїв і сюжет. Дозволити дитині уявляти і мріяти. Вміти знаходити зерно мудрості та моральності, закладене в казці нашими предками.
«Одного разу Альберта Ейнштейна запитали, як ми можемо зробити наших дітей розумнішими. Його відповідь була простою і мудрою. Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумні, сказав він, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок ».
Необхідність у читанні книг є не тільки у дітей, але і дорослих. Як і те, яку літературу вибирати, благотворно впливає на розвиток людського інтелекту. Дослідження оксфордських вчених довело, що читання приносить для організму користі не менше, ніж спортивні вправи, оскільки в процесі читання літератури людина вправляє весь мозок. Залежно від способу читання (читати заради задоволення або аналізуючи текст) людський організм задіє різні механізми, що дозволяють тренувати пізнавальні здібності мозку.
Вчені довели, що при читанні включається ефект "занурення" в книгу, коли людина подумки уявляє себе на місці героя, тобто в мозку починають функціонувати ті області, які в інший час не бувають задіяні. Варто відзначити, що даний ефект не виникає при перегляді телевізора або в процесі комп'ютерної гри.
Крім стимулювання мозкової активності, читання «правильної літератури» вчить висловлювати свої думки, грамотно вибудовувати свою промову.
Причина криється в тому, що читання не обмежує людську фантазію. Саме тому, як правило, поставлений за книгою фільм не відповідає очікуванням глядачів, що намалювали у своїй уяві зовсім іншу картину. Чим більше людина читає, аналізуючи і оцінюючи поведінку і вчинки героїв твору, тим більше і краще формується його характер і індивідуальність.
Варто також відзначити, насамперед вчені рекомендують читати наукову фантастику, оскільки саме ця література стимулює мозкову діяльність, розвиває уяву і мислення.
Читайте хорошу художню літературу. Розвивайтеся самі і прищеплюйте здорову звичку до читання книг своїм дітям. Не дарма кажуть вчені, що люди діляться на дві категорії: тих, хто читає книги і тих, хто слухає тих, хто читає.
Шановні батьки!
Пропоную посилання на відео,які допоможуть вашим дітям
у засвоєнні навчального матеріалу в умовах карантину.
https://www.youtube.com/watch?v=yuIQ3Ay30uw
https://www.youtube.com/watch?v=NCkmH6F0uQ8
Математика
https://www.youtube.com/watch?v=tpi5pLtmvFI
Природознавство
https://www.youtube.com/watch?v=N0t7t8IlzLE
Англійська мова
https://www.youtube.com/watch?v=HWTH6zkHUSI
https://www.youtube.com/watch?v=xeDzcw8RnVw&feature=emb_logo
Основи здоров'я
https://www.youtube.com/watch?v=JabqebPDwSs&feature=emb_logo
Посилання будуть додаватися і далі.
Шановні колеги !
Пропоную вам переглянути цікавий вебінар, матеріали якого допоможуть зекономити ваш час при складанні тестів.
НЕ МУЧМО ДІТЕЙ: ЯК ШВИДКО ВИВЧИТИ ТАБЛИЧКУ МНОЖЕННЯ
| Ось декілька практичних порад для батьків, щоб з вашою допомогою спростити діткам таке досить непросте завдання: 1. Спочатку, запропонуйте дитині самій намалювати таблицю множення. Таблиця повинна бути яскравою, барвистою. Вчитися за такою яскравою таблицею дитині буде приємніше, ніж за нудною стандартною. А коли таблиця буде намальована та розфарбована, можна приступати до навчання. Не забудьте пояснити дитині, що таке “множення” і для чого воно потрібне. Можна для наочного прикладу взяти декілька тарілок і в кожну поставити однакову кількість цукерок. Поясніть дитині, що рахувати кожну цукерку – досить довго і для того, щоб полегшити обчислення, потрібно знати табличку множення. Тобто, якщо знати, що тарілок, скажімо, 4, а в кожній тарілці є 3 цукерки, то можна помножити 4*3 і що це те саме, що 3+3+3+3 (4 рази). Також, дайте дитині можливість самій впевнитись, що цукерок таки 12. Так повторіть декілька раз з різною кількістю тарілок і цукерок. Для кращого запам’ятовування, можете пригостити дитину цукерками, звичайно ж, не всіма одразу.  Наступний крок у вивченні- вже безпосередньо робота з табличкою. Дайте дитині розглянути її та зауважити закономірності. Що дитина помічає чи повторюються окремі цифри? Нехай розкаже всі свої зауваження та думки.  2. Насправді, таблиця тільки з вигляду здається неосяжною, окремі її рядки та стовпці можна запам’ятати дуже легко. Для початку, розберіться з множенням на одиницю: тут і запам’ятовувати нічого, адже число, помножене на одиницю, дорівнює самому собі. Після цього, за такою ж схемою, можна сміливо закреслювати стовпчик та рядок з множенням на десять: достатньо пояснити, що до отриманого числа потрібно приписати нуль.  І ось таблиця вже скоротилася на 20 прикладів і стала не такою страшною. 3. Тепер можна швидко вивчити таблицю множення на два. Зазвичай, вона дається легко, адже множити на два досить просто: достатньо до числа додати стільки ж, а додавати числа першого десятка діти в цьому віці вже вміють непогано.  4. Тепер можна переходити до множення на 5. Тут важливо звернути увагу на те, що результат завжди буде закінчуватися на п’ятірку (якщо множимо число непарне) або на нуль (якщо воно парне). І що результат буде збільшуватись на 5 щоразу.  Вже зрозумілого стає все більше і більше. Ось залишилось запам’ятати не так вже й багато, як спочатку здавалось. 5. Досить швидко, зазвичай, вивчається і діагональ чисел, помножених на самих себе. Те, що два помножити на два – чотири, знають усі. Ось так, приклади типу 5 * 5 = 25 і 6 * 6 = 36 теж запам’ятовуються досить легко, адже вони римуються. Головне, щоб дитина по аналогії не завчила, що 7 * 7 = 47, тут важливо запам’ятати число 49! Бачите – прикладів вже залишилося значно менше, ніж було спочатку. Половина справи зроблена.  6. Тепер залишилося вивчити множення на 3, 4, 6, 7, 8 і 9. Тут, теж, можна обійтися без механічного зазубрювання: спробуйте вивчити таблицю множення в ігровій формі. Можна, скажімо, зробити картки. На половині карток написати приклади, на другій половині – відповіді, а дитина нехай до прикладів підбирає відповіді.  Можна придумати з кожним прикладом віршик. Скажімо, «сім на шість – сорок два, у дворі росте трава». Нехай навіть віршики будуть здаватися нелогічними чи примітивними, але багатьом дітям вони допомагають запам’ятати таблицю множення. Звичайно, все залежить від дитини та її складу розуму чи типу домінуючої пам’яті: є діти, яким всю таблицю завчити простіше, ніж один віршик. Тож, якщо дитині якийсь метод «не підійшов», не потрібно її примушувати, шукайте інші способи зацікавити дитину. Зазвичай, процес вивчення таблички множення у запропонований спосіб займає близько 5-6 днів, тому керуйтесь настроєм дитини та припиняйте заняття, як тільки побачите, що цікавість втрачено чи з’явилась втома. Якщо у дитини добре розвинене образне мислення, можна запропонувати їй зробити асоціацію до кожної цифри з якимось персонажем або предметом. Нехай дитина намалює їх, а потім на кожний приклад множення можна разом придумати історію і намалювати її. Важливо, щоб приклад чітко відображався на малюнку. Дітям з живою уявою такий метод може допомогти швидко і на довгий час запам’ятати таблицю множення. 7. Не забувайте повторювати з дитиною вивчені приклади, тільки не треба просити дитину напам’ять розповісти, скажімо, таблицю множення на 3. У такому випадку дитина може просто «проторохкотіти» її механічно, не вдумуючись в те, що говорить. А, тим більше, не зможе застосувати на практиці свої знання і кожного разу, щоб добратись до “потрібної цифри” буде проговорювати весь стовпчик. А коли вона зіткнеться з цим при вирішенні задач, то може відразу і не згадати, скільки буде три на сім.  Найкраще час від часу (на прогулянці, по дорозі в школу) задавайте малюку задачки на множення. Скажімо, було семеро друзів, кожен з’їв по три цукерки. Скільки цукерок з’їли друзі? Тобто, максимально практично застосовувати набуті знання, щоб дитина знала для чого вона це вчить і що це потрібно саме їй, а не вчителю чи батькам. Тренуватися треба регулярно, щодня, поки дитина чітко все не запам’ятає. Якщо вашій дитині не дається таблиця множення – це не значить, що вона нерозумна або менш розумна за іншим. Просто традиційно таблицю множення заучують механічно, а такий метод підходить не всім дітям. Спробуйте допомогти дитині, використовуючи перераховані вище методи або придумавши свої, незвичайні і оригінальні. Пам’ятайте основне правило вдалого навчання: Від простого до складного. І максимально практичні завдання та наближені до реального життя. Автор: Ірина Дригуш Джерело: http://magneticone.org/jak-shvudko-vuvchutu-tablutsju-mnozhennia/
Характеристика – офіційний документ, в якому міститься відгук, висновок про чию- небудь трудову й громадську діяльність.
План написання психолого-педагогічної характеристики на учня
(учениці) …-го класу
І. Навчальна діяльність.
1 Термін навчання в даній школі
2 Рівень навчальних досягнень, лінія успішності (причини н нерівномірності), системність і міцність знань
3 Усвідомлення обов’язків школяра, інтерес до навчання (до яких саме предметів).
4 Ставлення до оцінювання своєї навчальної діяльності педагогами.
5 Самооцінка своїх успіхів у навчанні, її мотивація.
6 Особливості процесів пам’яті, мислення, сприймання, мовлення.
7 Ступінь сформованості вміння вчитися, планувати свою роботу, контролювати себе.
ІІ. Трудова діяльність.
1 Участь у різних видах суспільно корисних заходів
2 Працелюбність
ІІІ. Загальна характеристика.
1 Дисциплінованість.
2 Реакція на зауваження дорослих, емоційна вразливість..
3 Місце у класному колективі (формальне чи неформальне лідерство, позиція «підлеглого» тощо).
4 Ініціативність, співпраця у груповій роботі
IV. Психологічні особливості.
1 Настрій
2 Мобільність, комунікабельність
3. Врівноваженість, стриманість.
V. Рекомендації для вчителів, що надалі працюватимуть з дитиною.
Схема написання психолого — педагогічної характеристики учня.
І. Загальні відомості про учня.
1 .Біографічні дані. Прізвище ім’я учня, рік народження Національність.
2 Соціально-побутові умови. Адреса проживання.
3. Склад сім’їі, освіти, місце роботи батьків Допомга сім’ї у навчанні та вихованні дитини. Режим роботи і дозвілля учня. Участь його у домашній роботі. Стан здоров’я. Крім загальної характеристики стану здоров’я учня за даними шкільного лікаря обов’язково вказати на сенсорні дефекти, якщо такі виявлені.
ІІ. Загальний рівень розвитку учня
1 .Психологічний розвиток учня. Характеристика його уваги. Особливості сприймання і розуміння навчального матеріалу. Швидкість, точність і міцність запам’ятовування. Характеристика прийомів зпам’ятовування. Особливості мислення учня. Рівень оволодіння операціями аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення.
2 Особливості уяви учня. Рівень розвитку мови (культура мовлення, багатство активного словника, логічність мислення)
Розвиток вольових якостей (цілеспрямованість, принциповість, витримка тощо).
3. Інтелектуальний розвиток учня, його ерудиція. Інтерес до питань світогляду моралі науки, техніки, мистецтва, спорту. Наявність провідного інтересу. В яких гуртках і спеціальних дитячих установах працює. Особливості читацьких інтересів учня, їх широта і стійкість. Самокритичність, критичність, гнучкість і логічність мислення.
4. Індивідуально — психологічні особливості учня. Його збудливість енергійність, врівноваженість і емоційна вразливість. Темп роботи і мовлення учня. Чи легко він переходить від одного виду діяльності до іншого.
ІІІ. Навчальна діяльність учня.
Ставлення учня до занять у школі. Чи є пропуски занять, причини пропусків. Уважність на уроках. Якими навчальними предметами більше цікавиться. Якість і систематичність виконання домашніх завдань. Вміння учня самостійно працювати над навчальними завданнями Які прийоми індивідуального підходу використовувалися у роботі із учнем. Їхні наслідки.
Ставлення учня до оцінки вчителем його успіхів і невдач у навчанні Успішність його з різних предметів Участь у предметних гуртках Які навчальні предмети опановує легко, а які з труднощами їхня причина Які заходи вживались для підвищення успішності з цих предметів. Їхні наслідки Думка про шляхи поліпшення навчальної діяльності учня.
IV.Громадська активність учня.
Участь у громадському житті класу і школи. Які доручення має і як їх виконує. Дисципліна учня (якщо і порушення, то дати характеристику їх причин) Становище учня у класному колективі (офіційний, чи неофіційний лідер малої групи, не прийнятий у колективі) Участь у суспільно корисній праці. Мотиви громадсько корисної і суспільно корисної діяльності.
Чи були спроби підвищувати інтерес учня до громадської роботи. Якими шляхами вони здійснювалися. Наслідки цього. Думка про можливі шляхи підвищення громадської активності учня.
Опорні слова для написання характеристики учня
1. Навчання
Сильний учень слабкий учень
навчається зацікавлено навчанням не цікавиться
багато читає читає мало
є навчальні інтереси, що пов’язані з орієнтацією на майбутню професію
навчальних інтересів не має
лагідний упертий
дисциплінований погана дисципліна
Риси, що стосуються ставлення до людей (приклад набору якостей):
любить товариство самітник, мав би бути більш товариський
любить людей не любить людей
колективіст бракує почуття колективізму
легко заводить знайомства важко заводить знайомства
його всі люблять міг би подбати, щоб його більше любили
цікавиться людьми мало цікавиться людьми
мовчазний балакучий
приємний у поводженні з… треба намагатися бути приємним
уміє добре тримати себе можна було б подбати про кращі манери
чемний міг би бути чемнішим
делікатний міг би бути делікатнішим
приємний неприємний
люб’язний грубий
дотепний нудний
цікавий нецікавий
веселий сумний, невеселий
має почуття гумору не вистачає почуття гумору
тактовний міг би бути тактовніший
не любить суперечок має схильність до суперечок
безкомпромісний шукає компромісів
поступливий упертий
відвертий замкнений
щирий нещирий
уважний неуважний
необразливий легко ображається
стриманий невитриманий
спокійно реагує на критику не любить критики
дбає про свою зовнішність міг би більше дбати про зовнішність
добросердий бракує добросердості
завжди об’єктивний несправедливий
схильний до підлеглості любить, командувати
рішучий нерішучий
широка натура дріб’язковий
альтруїст егоїст
оптиміст песиміст
недооцінює себе переоцінює себе
скромний міг би бути скромнішим
ніколи не хвалиться хвастовитий
вірить у свої сили занижує, недооцінює сили
2. Поведінка
Спокійний, впевнений у собі тривожний, невпевнений
скромний, непомітний честолюбний
викликає симпатію не викликає симпатії
атмосфера в сім’ї доброзичлива, тепла
атмосфера конфліктна, недоброзичлива стосунки близькі стосунки відчужені
добре взаєморозуміння з батькам погане взаєморозуміння
обмеження самостійності слабкий контроль
велика самостійність обмеження самостійності
переоцінює, завищує свої можливості
суворий, жорстокий контроль за поведінкою дитини
Виконуючи самостійну роботу:
• одразу ж береться до справи, працює завжди швидко;
• спочатку намагається зрозуміти завдання, ретельно все обмірковує, але потім діє без вагань, швидко;
• дуже довго думає, не може почати виконання завдання, почуває себе невпевнено;
• завжди хвилюється почуває себе неспокійно тому що____________,
• почуває себе завжди спокійно, тому що ____________________.
Найчастіше:
• не розуміє мети роботи;
• не розуміє завдання :
• не знає, як його виконати.
• не вміє контролювати хід своєї робити; не знає, як перевірити результати:
• не вміє правильно розподілити час.
Дуже цінує допомогу вчителя, товаришів і так, ні).
Риси характеру: відкритий, товариський, нетовариський, критично налаштований, кмітливий, емоційно стійкий, емоційно нестійкий, спокійний, самовпевнений, схильний до лідерства, м’який, слухняний поступливий, безтурботний, веселий, життєрадісний, мовчазний, серйозний, совісний.
Опорні речення для визначення навчальних досягнень учня
(за критеріями оцінювання учнів)
Початковий рівень
Учень (учениця) засвоїв(-ла) знання у формі окремих фактів, елементарних уявлень, які може відтворити; володіє різними видами умінь на рівні копіювання зразка виконання способу діяльності; виконує самостійну роботу під безпосереднім керівництвом учителя, але допомогу не може сприйняти відразу, а потребує детального кількаразового її пояснення.
Повторює найпростіші оцінні судження. Вимагає додаткової опори в діях за зразком. Правила, вказівки, алгоритмічні приписи відтворює не повністю, спираючись на зорові опори. Правила здорового способу життя і безпечної поведінки виконує епізодично і частково. На небезпеку реагує здебільшого на рівні безумовних рефлексів. Працює під керівництвом вчителя Потребує постійної активізації і контролю
Середній рівень
Учень (учениця) володіє знаннями у формі понять, відтворює їх зміст, ілюструє прикладами з підручника, може встановлювати засвоєні внутрішньопонятійні зв’язки; відповідь будує у засвоєній послідовності; виконує способи діяльності за зразком в подібній ситуації; самостійно працює зі значною допомогою вчителя.
Відповіді правильні, але недостатньо осмислені. З допомогою вчителя здатний аналізувати, порівнювати, узагальнювати та робити висновки. Повторює найпростіші оцінні судження, намагається елементарно пояснити їх. Правила, вказівки, алгоритмічні приписи відтворює не повністю, спираючись на зорові опори. Правила здорового способу життя і безпечної поведінки виконує не систематично. Потребує допомоги вчителя
Достатній рівень
Учень (учениця) володіє поняттями, відтворює їх зміст, ілюструє не тільки відомими, а й новими прикладами, встановлює відомі внутрішньо-понятійні і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати об’єкти, які охоплюються засвоєними поняттями; під час відповіді може відтворити засвоєний зміст в іншій послідовності, не змінюючи логічних зв’язків; вміннями володіє на рівні застосування способу діяльності за аналогією; самостійні роботи виконує з незначною допомогою вчителя; володіє вміннями виконувати окремі етапи розв’ язання проблеми і застосовує їх у співробітництві з учителем (частково-пошукова діяльність).
Уміє аналізувати і систематизувати інформацію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації. Висловлює оцінні судження, для їх пояснення використовує переважно приклади з життєвого досвіду, можливо природничі та нормативні знання.
Потребує незначного стимулювання і підтримки вчителя.
Високий рівень
Учень (учениця) володіє системою понять в межах, визначених навчальними програмами, встановлює як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати об’єкти які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення, відповідь аргументує новими прикладами; вміє застосовувати способи діяльності за аналогією і в нових ситуаціях; самостійні роботи виконує під опосередкованим керівництвом; виконує елементарні творчі завдання.
Уміє знаходити джерело інформації та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми, самостійно оцінює різноманітні життєві явища і факти, виявляє неординарні творчі здібності у навчальній діяльності. Висловлю» оцінні судження, частину їх пояснює та ілюструє прикладами. Працює самостійно.
Коротка опорна характеристика
Учень навчається в школі з 1 класу.
РІВЕНЬ УЧНЯ. За час навчання зарекомендував себе як старанний, здібний учень.
НАВЧАЛЬНІ УМІННЯ І НАВИЧКИ. Має хороші здібності по засвоєнню навчального матеріалу. Пам’ять розвинена, увага стійка, до уроків готується систематично, проявляє високий інтерес до навчання. Має схильність до предметів математичного (гуманітарного, природничо — естетичного) циклу. Навички читання та письма розвинені на достатньому рівні,
МОВА. Учень читає правильно, може грипускатися помилок, які сам і виправляє. Правильно пояснює окремі вирази, розуміє зміст прочитаного.
МАТЕМАТИКА. З математики учень дооре володіє програмним матеріалом; виконує завдання, які передбачені програмою з достатнім поясненням. Легко виправляє допущені помилки. Розвинуті навички самоконтролю.
МОВЛЕННЯ. Мовлення розвинуте добре. Мова виразна, думки висловлює чітко, словниковий запас значний.
РИСИ ХАРАКТЕРУ. Вибрати 3- 5 рис, які домінують в характері учня: акуратність, байдужість, безвідповідальність, брутальність ввічливість , врівноваженість грубість, діловитість, доброзичливість, імпульсивність, коректність, мовчазливість, намагання виділитися наполегливість, нахабність, недисциплінованість, не сприйняття крити, нестриманість, норовистість, працелюбність , принциповість, справедливість, стриманість, схильність до використання нецензурної лексики, схильність до незалежності, схильність до помсти, тактовність, толерантність, упертість, хитрість, цілеспрямованість, чемність, чуйність
РОЛЬ В КОЛЕКТИВІ Користується авторитетом в колективі. Лідер. Неформальний лідер. Товариський. До доручень ставиться відповідально.
УЧАСТЬ У ШКІЛЬНОМУ ЖИТТІ. Бере активну участь а шкільному житті (шкільні конкурси, свята, олімпіади змагання, виставки) та житті класу,
ЗДОРОВ’Я, Не має вад здоров’я Має вади здоров’я (носить окуляри, хронічні захворювання, алергії),
РОЛЬ СІМ’Ї Батьки цікавляться навчанням дитини та відповідально ставляться до її виховання в сім’ї. Відкликаються на прохання класного керівника, регулярно відвідують школу.
Складаючи характеристику, слід дотримуватись таких вимог:
— Матеріалом для характеристики є факти, зібрані в процесі спостереження за учнем.
-Характеристикою охоплюються всі сторони особистості учня, які створюють цілісне й повне уявлення про нього.
— Виділяються основні риси учня, характерні для нього, і які треба враховувати під час навчально-виховної діяльності.
— У змісті характеристики розкриваються особливості, які ще не є провідними, але за певних умов може розвинутись,
— У характеристиці школяра відзначаються позитивні і негативні риси його характеру,
— Відокремлюються ті риси (позитивні чи негативні), які потребують індивідуального підходу.
— Розкривається динаміка розвитку особистості школяра, не тільки рівень досягнутого, є й перспективні можливості.
— Вказуються види діяльності, які сприяють найбільшому розкриттю особистості учня,
— Рекомендується уникати однобокості й переліку зовнішніх проявів поведінки.
— Розкривається внутрішній світ дитини, мотиви її поведінки, спрямованість особистості, моральні якості.
— Важливо уникати неправомірних узагальнень, що принижують гідність дитини і призводять до «навішування ярликів»
|
Немає коментарів:
Дописати коментар